забутися

1. Втратити свідомість, пам’ять або контроль над собою, впасти в непритомність або в стан, подібний до нього (від сильного збудження, втоми, хвороби тощо).

2. Заглибитися в щось настільки, що перестати помічати оточення, віддатися якомусь почуттю, стану (наприклад, сну, задумі, роздумам, відчаю).

3. Захопитися, віддатися чомусь безмірно, без усякої стриманості (наприклад, веселощям, гризоті, сварці).

4. Розкритися, проявитися повною мірою (про почуття, стан).

5. Застаріле: забути про пристойність, втратити сором, почуття гідності; також — впасти в розпусту.

Приклади:

Приклад 1:
В душі я радий був би, щоб міг хоч на хвилину забутися про щоденну мізерію й дріб’язки; радніший був би одірватися од неї, одірватися од усяких таких банальностей життя, як діленина тощо… Се в душі, в теорії. А на ділі, в практиці — от бачите, що роблю!
— Тютюнник Григорій, “Вир”