Забрьоха — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.
забрьоха
Буква
Приклад 1:
Григорiй Федорович Квiтка-Основ’яненко Конотопська вiдьма I Смутний i невеселий сидiв собi на лавцi, у новiй свiтлицi, що вiдгородив вiд противної хати, конотопський пан сотник Микита Уласович Забрьоха. Хоч парень собi i чепурний був, а тут i у недiленьку святу не брав бiлої сорочки, та й – прощайте у сiм словi – китаєвих синiх штанiв на нiч не знiмав, так, сердека, у них i ночував, рад-рад, що за пiвнiч допхався додому; а там чи заснув, чи нi, вже його, ще сонце не сходило, збудили.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 2:
От як i старий Улас Забрьоха, таки сотник конотопський, як помер… i що то жалкувало за ним козацтво! Та таки i усi люди, i старе, i мале, усi плакали.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 3:
Оттак-то й настановили його сотником, i став вiн iз Забрьощенка вже й сам Забрьоха. От вiн, поховавши батька, сюди-туди огледiвсь, аж вже йому годiв двадцять п’ять; нiгде дiтись, треба женитися, треба дiвки ськати… Батько-бо його, старий Улас, був собi скупенький, i коли, було, Микита, як озьме його за серце, стане батька прохати, щоб його оженив, то старий насупить брови, зирне на нього сторч та скаже: “Нехай лишень виясниться, бач, нахмарило.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”