забрання

1. (рідко, застаріле) Дія за значенням дієслова «забрати»; конфіскація, відбирання чогось силою або за наказом.

2. У деяких регіонах або старих текстах це слово може означати огорожу або паркан: те саме, що забрало або заболо (конструкція, що щось «забирає»/відгороджує)

Приклади:

Приклад 1:
Як дивним здається таке легке, без загального народного опору, забрання Київщини Гедиміном, Коріатовичами Поділля, Галичини Казимиром. Ми можем зрозуміти ці факти тільки відкинувши звичайну, чисто політичну вихідну точку в історичних розвідках.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”