drevosliv.com

Словник Української

забавляти

Буква

1. Розважати когось, викликати в когось веселощі, радість, задоволення; тішити, потішати.

2. Проводити час у розвагах, веселощях; розважатися, веселитися.

3. (заст.) Займати, відволікати когось чимось приємним від нудьги, клопоту тощо.

Приклади:

Приклад 1:
Якіїсь мучились там птахи З куделями на головах; Се чеснії, не потіпахи, Були тендітні при людях; А без людей – не можна знати, Себе чим мали забавляти, Про те лиш знали до дверей. Їм тяжко в пеклі докоряли, Смоли на щоки наліпляли, Щоб не дурили так людей.
— Самчук Улас, “Марія”

More posts