Приклад 1:
Завдяки тому, що такий аналіз був здійснений в динаміці за 2001 -2005 рр., на його підставі можливо визначити напрямки подальшого розвитку міжнародної логістики в польських підприємствах. Дослідження були проведені в межах міжнародного гранту «Вплив інтернаціоналізації підприємств на розвиток міжнародної логістики» та виконувалися на кафедрах логістики Економічної академії у Вроцлаві.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
За істотну частку слід визнати дані 2 MRP1 – Material Requirements Planning, Планування матеріальних потреб; 3 MRP2,3 – Material Recourse Planning, Планування матеріальних ресурсів; 4 DRP1 – Distribution Requirements Planning, Планування збутових потреб; 5 DRP2 – Distribution Resources Planning, Планування збутових ресурсів 6 LRP – Logistics Resource Planning, Планування логістичних ресурсів; 7 ECR – Efficient Consumer Response, Ефективне обслуговування клієнта; 8 Канбан – японська система виробничої логістики; 9 АВС, XYZ – методи управління запасами; 10 CRM – Continious Replenishment Management, Менеджмент безперервного поповнення запасів; 11 JIT – Just in Time, точно вчасно. 12 EDI – Electronic Data Interchange, Відділ складування та запасів Відділ постачання Відділ транспорту Виробничий відділ Відділ маркетингу348 про застосування методів JIT (15,5%) та CRM (15,0%), оскільки вони полегшують регулювання рівня запасів та моніторинг фізичного руху продуктів як всередині фірми, так і між ланками ланцюгів поставок.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Адже ми за його завданням перекладали латиною фрази типу «Болію за поразку „Динамо“» (Cladem Dynamo doleo) і відповідали на запитання, сформульовані таким чином: «А скажіть-но мені, зозулько, чи треба було Катіліні пхатися до сенату?» Як яскраві інтермедії сприймалися його виступи в Інституті зі спогадами про свого славетного батька або звітна доповідь товариства Червоного Хреста, в якій фіґурували «члени й члениці» товариства… Якщо вже зайшло на «інтермедії», дозволю собі згадати ще один соковитий епізод. До відділу шевченкознавства після ремонту заходить наш дбайливий завгосп відставник Хардиков і приносить два, однакового формату, портрети — Шевченка й Бєлінського — зі словами: «Они, кажется, дружили»… На той час повернулися із заслання Євген Шабліовський і Петро Колесник, до яких ми попервах ставилися з особливою повагою, як до людей, потерпілих від сталінських репресій, що до того ж не втратили гідности у кагебістських катівнях.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
