з-проміж

Прийменник, що вказує на походження, вихід з середини, з-поміж когось або чогось; з-поміж, з-посеред.

Прийменник, що вказує на виділення, виокремлення когось або чогось з групи, середовища; з числа, з-поміж.

Приклади:

Приклад 1:
Вдивляючися в темряву, він побачив дві розкарячені задні ноги, з-проміж яких на вогку землю ллявся безкраїй потік. Корова стояла просто перед ним, на захід, саме там, де найсправніше можна було стріляти проти вечірнього неба.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”