з-попід

Прийменник, що вказує на початок руху або вилучення чогось з простору під чимось, а також на звільнення від якогось стану чи впливу.

Прийменник, що вказує на джерело, причину або походження чогось.

Приклади:

Приклад 1:
Та через сильний біль він швидко прочнувся, визволився з-попід дошки і вибіг сінешніми дверима на подвір’я. Тут йому дали відро з водою, він обмив обличчя й руки од сажі й крові та й обдививсь.
— Тютюнник Григорій, “Вир”