з’їхати

1. Рухаючись, переміститися з вищого місця на нижче або вниз по поверхні чогось; спуститися.

2. Поїхати, від’їхати від десь, залишити якесь місце (часто на транспортному засобі).

3. Зісковзнути, зіслізнути з чогось, втратити опору або зміститися з потрібного положення.

4. Перен. Відхилитися від основної теми розмови, думки; почати говорити про щось інше.

5. Розм. Зіпсуватися, погіршитися (про стан, якість чогось).

6. Розм. Втратити розум, почнути поводитися неадекватно.

Приклади:

Приклад 1:
Як їхати з нашого боку, то проїхавши підгорком — Польськими Фільварками, спускаються вниз та узбіччю, бо рівно не можна з’їхати, хіба впасти та вбитись. Спустившись з гори, круто повертається соб — аж таки назад і ідеться попід скали.
— Тютюнник Григорій, “Вир”