з’їзд

1. Велике зібрання представників якоїсь організації, партії, професійної спільноти або прихильників певної ідеї для обговорення найважливіших питань, вироблення рішень, обрання керівних органів тощо; конгрес.

2. Зустріч, зібрання навколо певної події або з приводу чогось; сходження в одне місце багатьох людей.

3. Місце, де з’єднуються або розходяться дороги, шляхи, колії; роздоріжжя, перехрестя, розв’язка.

4. Похилий спуск, схил на дорозі; місце, де дорога йде вниз.

5. Дія за значенням дієслова «з’їжджати(ся)»; спускання з чогось або збігання в одне місце.

Приклади:

Приклад 1:
А в газеті було про різні події, що відбуваються на волі, головне ж про з’їзд ВКП(б), що відбувся недавно, та про виступ Сталіна. Ціла його доповідь була надрукована, а в тій доповіді були таємничі слова про те, що «вороги народу пролізли в апарат НКВД й перебили чесних партійних і безпартійних большевиків».
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Гр[аф] Уваров хотів, щоб київський з’їзд мав всеслов’янський характер, щоб туди прибуло якнайбільше західних слов’ян і щоб там уложено було видавати «Corpus inscriptionum slavicarum» і вибрано для того спільну редакцію, котра б і була мов проба всеслов’янської наукової корпорації. З такою думкою гр[аф] Уваров об’їхав західну слов’янщину, порозумляючись скрізь з науковими авторитетами.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”