1. Той, хто або те, що з’єднує, сполучає різні частини, елементи в одне ціле.
2. Технічний пристрій, деталь або пристосування для механічного, електричного тощо з’єднання частин чогось (наприклад, елементів конструкції, провідників, труб).
3. У мовознавстві: службове слово, що виражає граматичний зв’язок між словами або реченнями (сполучник, прийменник, частка).