дітонька

Приклад 1:
Ой, не хотілось би од­да­вать те­бе й за мо­ло­до­го ши­бай­го­ло­ву, що не по­жи­ве дов­го без сте­пу да ко­ня, по­ля­же в полі буй­ною го­ло­вою, а те­бе зос­та­вить го­рю­вать з дітонька­ми!» Так собі ду­ма­ючи да га­да­ючи, ста­рий Та­вол­га ча­сом тяж­ко, тяж­ко за­су­мує, аж сльоза по­ко­титься йо­му з ока. А Ори­ся рос­ла собі, як та квітка в го­роді.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”