дін

1. (від араб. دين — релігія, віра) В ісламі — комплекс віровчення, релігійних законів, морально-етичних норм і ритуальної практики, що становить повноцінний спосіб життя віруючого (мусульманина).

2. (капіталізація) Власна назва (ім’я) арабського походження, що означає “віра”, “релігія”.

Приклади:

Приклад 1:
Той, що роз­пи­ту­вав, об’явив­ся у во­лості не­бо­жем Оку­ня – Ос­та­пом Хру­щем, що літ, мо­же, з п’ятнад­цять, як пішов на Дін. Уже йо­го й з ревізії ви­ки­ну­ли, не тільки з дум­ки.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Енергетичні зони в кристалах Використовуючи рівняння Шре дін– гера, можна розглянути задачу про кри с- тал, напр иклад, знайти можливі значення енергії, а також відповідні енергетичні стани електронів та ядер. Рівняння Шредінгера для кристала має такий вигляд: ( )+         ∆−∆− ∑∑ ,…R,R,…,r,rΨ M2m2 2121 22 к к к i i  ( ) ( )+         ++ ∑ ,…R,R,…,r,rΨ ,…R,RVr eK2 1 212121 2 j,i ij  ( ) ( ) =+ ,…R,R,…,r,rΨ ,…R,R,…,r,rU 21212121  ( ),…R,R,…,r,rEΨ 2121 = .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”