1. Пов’язаний з діалогом, властивий діалогу; такий, що відбувається у формі діалогу.
2. У літературознавстві та мистецтві: такий, що ґрунтується на принципі діалогізму, коли різні точки зору, позиції чи «голоси» взаємодіють, співвідносяться та конфліктують у межах одного твору чи висловлювання.
3. У філософії та соціальних науках (зокрема, за концепцією М. Бахтіна): властивий людському мисленню та культурі спосіб існування, за якого будь-яке висловлювання чи смисл народжуються, існують і розуміються лише у відношенні до інших висловлювань і смислів, у постійній взаємодії з «іншим».