1. Пов’язаний з діалектичною логікою — розділом філософії, що вивчає закони та форми розвитку мислення в їхній суперечливій внутрішній єдності, відповідно до принципів діалектики.
2. Характерний для мислення, що поєднує діалектичний метод (аналіз явищ у їхньому розвитку, взаємозв’язку та боротьбі протилежностей) з формально-логічними законами (наприклад, закон тотожності, закон суперечності).