душевний

1. Який стосується внутрішнього, психічного життя людини; пов’язаний з душею, почуттями, переживаннями.

2. Який виражає щирість, теплі почуття, співчуття; сповнений сердечності, уваги та доброзичливості.

3. Який викликає глибокі емоції, зворушує, торкається до душі.

Приклади:

Приклад 1:
Спочатку від того було лячно, інтуїтивно виникав спротив, захисна реакція проти спроб порушити душевний і розумовий спокій. Та я швидко збагнула всю життєдайність таких операцій над думкою.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Липня 19 [17.01 p.J., .в Стариці нудьгу, нудьга ж — душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим. Немає години, не придатної для занять корисними науками, і хто помірно, але постійно вивчає предмети, корисні як у цьому, так і в майбутньому житті, тому навчання — не труд, а втіха.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
— Я гадаю, Б’янко, — сказав вiн, — ти розумiєш мiй душевний стан i простиш менi, що я тебе примусив так довго чекати. — Я тебе розумiю, — сказала я. Потiм вiн говорив, що йому приблизно такий стан, який був Мойсеевi, коли вiн сходив з гори iз скрижалями.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”