1. У риториці та логіці — частина промови або тексту, що містить безпосередні висновки, доведення або застосування викладених раніше загальних принципів і положень до конкретного випадку; завершальна, аргументативна частина міркування.
2. У музичній формі, зокрема в фугі — заключна, завершальна частина твору або його розділу, що закріплює основну тональність після відхилень у побічні тональності.