Апопластидний (від грец. ἀπό — «від» та πλάστης — «творець») — термін у ботаніці, що стосується апопласту — системи суцільних порожнин і клітинних стінок рослинних тканин, через які відбувається транспорт речовин поза клітинними мембранами.
У більш вузькому значенні — властивий апопласту, що відбувається або розташований у апопласті (на противагу симпластичному шляху, що проходить через плазмодесми). Наприклад: апопластичний транспорт води та розчинених мінеральних речовин.