1. У західноєвропейському середньовічному лицарському епосі та літературі — загальна назва зброєносця, молодого воїна або лицаря нижчого рангу, який супроводжував лицаря-сеньйора, носив його зброю та щит (від фр. arnir — «озброєний»).
2. У сучасному вживанні (переважно в історичній літературі, реконструкції) — позначення воїна в обладунках, важкоозброєного лицаря або прототипу лицаря в ранньому середньовіччі.