1. Органічна сполука, що містить одну або кілька аміногруп (-NH₂) та проявляє осно́вні (лужні) властивості завдяки наявності вільного електронної пари на атомі азоту; синонім до терміна «амін» у контексті його хімічної функції.
2. (У біохімії) Азотовмісна складова частина нуклеотидів (аденін, гуанін, цитозин, тимін, урацил), яка утворює пари основ у структурі ДНК та РНК; застарілий або неточний синонім до термінів «азотиста основа», «нуклеїнова основа».