квітничок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “квітник” — невелика ділянка, засаджена квітами, клумба.

2. Рідкісне, застаріле позначення квітучої рослини, квітки.

3. У переносному значенні — про щось дуже гарне, вишукане або про милу, привабливу людину (частіше жінку або дівчину).

Приклади:

Приклад 1:
Будинок і садок… Надумався Хом’як себе розвеселити — І насадив маленький квітничок. Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок, Барвінок стелиться, і рута зеленіє; Подивиться Хом’як — аж серденько радіє.
— Котляревський Іван, “Енеїда”