Історичний термін для позначення представників течії в німецькій соціал-демократії та суспільствознавстві кінця XIX — початку XX століття, які, займаючи викладацькі посади в університетах, поєднували академічну діяльність з пропагандою соціалістичних ідей у межах легальності та реформізму.
У ширшому, переносному значенні — людина (переважно інтелектуал або науковець), яка формально дотримується прогресивних або соціалістичних поглядів у теорії, але на практиці уникає революційної боротьби, обмежуючись викладанням цих ідей у академічному середовищі.