1. Один з двох японських складівних фонетичних алфавітів (разом із хіраґаною), що використовується для запису запозичених слів (окрім китайських), транскрибування іноземних власних назв, наукових термінів, а також для надання тексту акценту чи емоційного забарвлення; складається зі спрощених фрагментів китайських ієрогліфів і має чіткі, кутові форми знаків.