дідусик

1. Зменшувально-пестливе від “дідусь”: ласкаве звертання до літньої людини, зазвичай родича (діда), що виражає ніжність, повагу або близькі стосунки.

2. (переносно) Ласкаве позначення чогось старого, перевіреного часом, або такого, що викликає теплі спогади (наприклад, про предмет, звичай тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Дали Інокентію Петро­вичу кирпичного чаю, тютюну (старий Сірко пам’ятав про Інокентія Петровича ще з дому), і старенький, змор­щений, безбородий дідусик був радий, як маля. Йому вже три чисниці до смерті, і він хоче покурити всмак.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”