дідичка

1. Власниця дідичного маєтку, земельної власності, що переходить у спадок; поміщиця.

2. (переносно) Жінка, яка поводиться владно, деспотично або вимагає до себе підпорядкування, немов пані; господиня, що тримає все під суворим контролем.

Приклади:

Приклад 1:
Хіба ж ти дідичка сама? Хіба твій батько не піп був?
— Тютюнник Григорій, “Вир”