карикатура

1. Гуморістичний або сатиричний малюнок, у якому зовнішні риси, дії чи характер людини (рідше — явища, предмета) навмисно спотворені та узагальнені з метою висміювання, гострої критики чи публіцистичного впливу.

2. Твір мистецтва (образотворчого, літературного, музичного тощо), що є грубим, спотвореним наслідуванням чого-небудь, безглуздим чи беззмістовним відтворенням оригіналу; пародія, перекручення.

3. Про людину або явище, що своїми рисами, властивостями викликає враження смішного, недолугого спотворення чогось справжнього, гідного.

Приклади:

Приклад 1:
Аполлон і Костянтин, подивившись і собі на оте саме, позаливалися реготом, бо не можна було сумніватися, що то мала бути карикатура на їх і буркотливого брата. — Будьте ласкаві, мої дорогі братики, покиньте реготатися!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
— А я от говорю, — сказав Вовчик, кидаючи на лiжко свою рушницю, — що ви й сьогоднi — я бачу — полаєтесь… Це чортзна-що — не новий побут, а якась карикатура на нього. Карамазов вимушено всмiхнувся й простягнув свою руку лiнгвiстовi.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”