1. Речовина, яка намагнічується протилежно до напрямку зовнішнього магнітного поля, тобто має від’ємну магнітну сприйнятливість, і виштовхується з неоднорідного магнітного поля.
2. Матеріал, атоми або молекули якого не мають власного постійного магнітного моменту, а намагніченість виникає внаслідок зміни руху електронів під дією зовнішнього поля (ефект Ленца).