1. Процес набуття діалогічного характеру, перетворення монологічного мовлення чи тексту на діалогічне; упровадження елементів діалогу.
2. У літературознавстві та мистецтвознавстві — художній прийом, спрямований на відтворення форми діалогу в творі, а також теоретична концепція, що розглядає текст як складну систему діалогічних взаємин.
3. У соціальних та гуманітарних науках — процес встановлення відкритого, рівноправного та взаємоповажного спілкування між різними сторонами, соціальними групами, культурами чи ідеологіями.