діагеліотропізм

1. (у ботаніці) здатність рослинних органів (наприклад, листків, квіток) орієнтуватися перпендикулярно до падаючих сонячних променів, що забезпечує максимальне освітлення.

2. (у фізіології рослин) позитивний геліотропізм, тобто рух або згинання органів рослини в напрямку до джерела світла, зокрема сонця.

Приклади:

Відсутні