дяка

1. Почуття вдячності, вираження подяки за послугу, допомогу, увагу тощо.

2. (заст.) Винагорода, плата за щось; дякування.

3. (діал.) Те саме, що подяка.

Приклади:

Приклад 1:
Дяка щирая тобі, ніченько-чарівниченько, що закрила ти моє личенько! І вам, стежечки, як мережечки, що вели мене до березочки!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
На галявi вона спиняється, оглядаючись, притуляє руки до серця, далi кидається до берези i ще раз зупиняється. Дяка щирая тобi, нiченько-чарiвниченько, що закрила ти моє личенько! i вам, стежечки як мережечки, що вели мене до березочки! Ой сховай мене ти, сестриченько! (Ховається пiд березу, обiймаючи її стовбур). Ти, Мавко? Я. Ти бiгла? Як бIлиця. Втiкала? Так. Вiд кого? Вiд такого, як сам вогонь. А де ж вiн? Цить!..
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
Може, напам’ять вiд дяка перейняв, та буцiмто й письменний?.. Так отже за титлу було зачепився та й розiбрав потроху… от i дочитав без помилки; от i алiлуйю по закладкам знайшов… Нi!
— Самчук Улас, “Марія”