карбонілований

1. (хім.) Про хімічну сполуку: така, що містить у своєму складі групу -C(O)OH (карбоксильну групу).

2. (тех.) Про матеріал (наприклад, волокно, тканину): оброблений або просочений вуглецевими сполуками для надання певних властивостей (підвищеної міцності, термостійкості тощо).

Приклади:

Відсутні