дьидя

1. (діал.) Те саме, що дідько, чорт, біс — злий дух, демон у народних віруваннях.

2. (перен., розм.) Про хитрого, спритного, вправного або ж злого, негарного чоловіка.

Приклади:

Приклад 1:
Дєдя, дьидя — батько, тато. Дзелений — зелений.
— Зеров Микола, “Камена”