1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “дуда” у значенні музичного інструмента або люльки для куріння.
2. Розмовна назва вушко, ручки (часто металевої) у посуду, яку беруть рукою, щоб підняти або перенести ємність (наприклад, у відро, казанок, чайник).
3. Розмовне позначення невеликого виступу, ручки, за яку щось беруть або чим щось приводять у рух (наприклад, дучка дверей, дучка ящика, дучка механізму).
4. У техніці — деталь у вигляді стрижня або виступу, що слугує для з’єднання, кріплення або передачі руху.