духівництво

1. Сукупність осіб, які мають духовний сан у християнській церкві; священнослужителі, духовенство.

2. Звання, сан священнослужителя; духовний стан.

3. Діяльність священнослужителя; виконання обов’язків пастиря, духовне окормлення віруючих.

Приклади:

Приклад 1:
«Коли Лютер увійшов до приміщення собору у Вормсі, де ворог роду людського мобілізував усі свої сили, посадивши рядами духівництво у своєму облаченні й лицарів у латах, один барон торкнув його своєю залізною рукавицею за плече. «Тримайся, маленький ченцю, — сказав барон, — декому з нас, хто сидить тут, свого часу довелося нелегко, але, клянуся честю, ні я, ні жоден з лицарів у цій компанії ніколи не потребував мужности так, як потребуєш її зараз ти.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”