духовенство

1. Сукупність осіб, які здійснюють служіння в релігійних культах, зокрема священнослужителі та церковнослужителі в християнстві.

2. Стан, звання таких осіб; священство.

Приклади:

Приклад 1:
Він привіз вирішення міністерства: всі єпископи мають змогу виїхати до Потсдама, все греко-католицьке духовенство до Дрездена, а решта різного духівництва і мирян скеровується до Ґраца, де кожний матиме можливість вибрати собі працю, місце прац і буде нарешті постійне забезпечене пристановище. В транспорті, річ ясна, почався занепокоєний рух.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 2:
Фанатик Сигізмунд III заповзявся зовсім зломити православну віру і навернути народ і духовенство до католицтва, спольщити Україну доостанку. До помочі його замірам стали єзуїти.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 3:
Про прихиль- ність нашого духовенства до рідної сцени свідчить і голос pосія- нина-подорожника Кельсієва, що об’їздив Галичину, бував у театрі й замітив, що “на хід і існування театру мали вплив не шляхта, не поляки, а українське духовенство і поповичі”, що, мовляв “театр повний, а між глядачами дуже багато священиків”, що навіть до дра- матичних творів священики дороблюють музику. Він згадує, що му- зику до одного французького твору доробив Михайло Вербицький.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”