1. Назва західнослов’янського племені, що мешкало в ранньому середньовіччі на території сучасної Чехії (Богемії) та було одним з етнічних компонентів у формуванні чеської народності.
2. Історична назва Галичини, що вживалася в давньоруських джерелах (наприклад, у “Повісті временних літ”) для позначення території, заселеної племінним об’єднанням дулібів (дулебів), предків сучасних українців.
3. (у переносному значенні, поетичне або застаріле) Уособлення, символ українського народу, його землі та долі, що походить від назви давнього племені.