1. (металургія) Термічна обробка сталі або сплавів, що полягає у нагріванні до температури утворення однорідної аустенітної структури з подальшим охолодженням з певною швидкістю для надання матеріалу необхідних властивостей (твердості, міцності, пластичності тощо).
2. (техн.) Процес перетворення кристалічної структури металевого матеріалу (наприклад, сталі) в аустеніт — високотемпературну фазу з гранецентрованою кубічною ґраткою.