1. У музиці: принцип композиції, за якого відсутня тональна організація звукового матеріалу, тобто не визначено центральний тон (тоніку) та не діє функціональна система мажору чи мінору; атональність.
2. У літературознавстві та риториці: навмисне порушення інтонаційних норм мовлення для досягнення певного художнього чи стилістичного ефекту.