1. (у палеографії) позначатися літерою йот (Ꙓ, Ѵ) або діакритичним знаком для позначення звука [j] у давніх слов’янських рукописах.
2. (перен., рідко) мати найменшу, мізерну частку чогось; ледве помічатися, намічатися (за аналогією з виразом «ані на йоту»).