drevosliv.com

Словник Української

доробало

Буква

1. Розмовне позначення людини, яка працює повільно, незграбно або недбало; невмілий або недосвідчений робітник.

2. Уживається як образливе прізвисько або зневажлива характеристика майстра низької кваліфікації.

Приклади:

Приклад 1:
Доробало — одоробло (лайка). Доробкевич — вискочка, парвеню.
— Зеров Микола, “Камена”