1. У музиці: навмисне використання дисонансних, різких звуків або гармоній для створення певного художнього ефекту, що суперечить традиційним уявленням про благозвуччя.
2. У лінгвістиці та поетиці: неприємне для слуху поєднання звуків у мовленні або вірші, дисонанс; протилежне поняття до евфонії (благозвуччя).