доречність

1. Відповідність певним умовам, обставинам, місцю або часу; своєчасність, умілість, придатність.

2. У логіці та філософії — властивість висловлювання або думки бути логічно обґрунтованим, відповідати істині та контексту обговорення.

3. У мовленнєвій практиці — комунікативна якість мови, що полягає у відповідності мовних засобів цілі, ситуації, умовам спілкування та стилістичним нормам.

Приклади:

Приклад 1:
Доречність останнього я оцінив після сніданку, що складався з макаронів, кабачкової ікри і санаторного какао та пережитого в готельному коридорі шоку. Коли вранці, емануючи господарським милом, я вийшов із номера, то побачив людей, що смиренно сиділи на стільцях, розставлених під стінами.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”