ата

1. Військовий термін, що означає раптовий напад на противника, швидкий і рішучий наступ піхоти, кавалерії або танків, часто з використанням холодної зброї (шаблі, багнети); штурм.

2. У спорті (футбол, хокей тощо) — активні дії гравців, спрямовані на завдання поразки суперникові, атакувальна гра; тактична схема гри, що передбачає постійний тиск на ворота противника.

3. (Ата) Власна назва (ім’я) тюркського походження, що означає “батько”, “предок”; поширене в країнах Середньої Азії та на Кавказі.

4. (Ата) Скорочене, розмовне позначення аташе (дипломатичного представника) або аташé.

Приклади:

Приклад 1:
7 …’Ата, сирѣчь пагуба…— Ата у грецькій міфології — втілення миттєвого безумства, богиня, яка запаморочувала розум людей та богів і була скинута з Олімпу. Сковорода порівнює її з біблійною Адою — дружиною Ламеха.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”