калач

1. Білий пшеничний хліб, зазвичай випічений у формі замка з дужкою (ручкою) або круга, часто з начинкою або посипкою.

2. (переносне значення) Про щось дуже смачне, привабливе, бажане (часто у виразі “як калач потребує”).

3. (історичне) Старовинна назва білого пшеничного хліба взагалі, у відмінності від житнього чи чорного.

Приклади:

Приклад 1:
— А коли, дочко, думаєш іти, то спечи собі святу пасочку та калач, та вкинь в торбу крашанок, та кільце ковбаски, та шматочок сала, щоб розговітись свяченим у Лаврі, то тебе Господь простить і помилує, — навчала Палажка. — А я вже тобі дорогу скрізь покажу, як по-писаному.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
Но тьортий калач Адольф опять проігнорував ефемерні за­ грози, й продовжив нагнітать атмасфєру: 8. Qdl-b3 Qd8-f6 9. е4-е5 Qf6-g6 10.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Приклад 3:
Агусi, маленька, заплач – батько спече калач!
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”