1. Дія за значенням дієслова «допевнити»; отримання остаточних, переконливих відомостей про щось, остаточне впевнення в чомусь.
2. (у філософії, логіці) Спосіб обґрунтування висловлювань, що полягає у безпосередньому сприйнятті істинності певних положень (аксіом, постулатів) або у зведенні доведення до таких положень; інтуїтивне усвідомлення істини.