калатати

1. Створювати гучний, різкий, неритмічний звук від ударів чогось металевого або твердого; брязкати, грюкати.

2. Переносно: наполегливо турбувати когось, докучати проханнями, скаргами або візитами.

3. Розмовне: швидко й незграбно бігти або їхати, створюючи гуркіт.

Приклади:

Приклад 1:
За те, що серце калатати посміло в ніжності німій?! За ті передані привіти?
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”