1. Різкі, неприємні для слуху звуки, хаотичне змішання різнорідних, дисонуючих звуків; різкозвуччя.
2. У музиці: навмисне використання різких, дисонуючих звукосполучень як художній засіб.
3. Переносно: безладне змішання чого-небудь, суперечливе поєднання явищ, думок, стилів тощо.