домішка

1. Невелика кількість чужорідної речовини, яка міститься в основній масі чогось, змішуючись із нею.

2. Додатковий елемент, компонент або складова, що входить до чогось, надаючи певних властивостей або впливаючи на якість.

3. Перен. Елемент, ознака або відтінок чогось іншого, що помітно в основному явищі, характері, почутті тощо.

Приклади:

Приклад 1:
Відомий вуспівський голобельник Б. Коваленко схарактеризував усе чітко: «порнографічний натуралізм (…) та густа домішка слинявого сентименталізму». Роздратував критика не так зміст, як присвята, яку варто навести: Вічним бунтарям і протестантам, Всім, хто родився рабом і не хоче бути ним, Всім скривдженим, і зборканим, І своїй бідній матері крик свого серця присвячую.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Значить, в молекулі аміаку ступінь sр3-гібридизації не досягає 100%: домішка s-стану дещо менше, в результаті чого кут між зв’язками менше тетраедричного. 173 Для гомологів аміаку – фосфіну РH3, арсину АsНз і стибіну SbН3 – кути між хімічними зв’язками майже не відрізняються від прямого і відповідно рівні 93,5°, 92° і 91°.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
При цьому домішка s-стану ще менше, ніж для Нітрогена в аміаку. Звідси геометрична модель молекули води представляє також декілька спотворений тетраедр, в якому дві вершини зайняті двома атомами Гідрогена, а дві інші – нееквівалентними електронними хмарами, які не беруть участі в утворенні хімічних зв’язків.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”