кайфувати

1. Відчувати насолоду, задоволення, приємне збудження від чого-небудь; знаходитися в стані ейфорії, легкого сп’яніння (від алкоголю, наркотиків тощо).

2. Проводити час із задоволенням, насолоджуватися чимось, відпочивати у приємній атмосфері.

Приклади:

Приклад 1:
), — i тодi вона розумiє, що кайфувати од себе, по‑щенячому тiшитись кожною ознакою власної присутностi в свiтi, — це так само один iз способiв витворювати в ньому дiм, надто коли чуєшся невiдвзаємнений нi своєю мовою, нi країною, i що до цього також, либонь, приходять не зразу, — i вже не дивується, коли пiсля того вечора Алекс перестає їй дзвонити — правдоподiбно, назавжди. Боженьку мiй, i на все то треба вмiння — бути хворим, бути самотнiм, бути бездомним: все то мистецтва, i кожне вимагає хисту й труда.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”