Приклад 1:
Порушення перспективи таке відверте, що від самого тільки дерева повний і вічний кайф. Лівий нижній кут — знову птах (ніби сокіл).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Згоден на лiкарню, тюрму, лоботомiю”, — щось тут було не те, i коли, по кiлькох годинах, як уже погасили, як вiдверещали, вiдблимали по снiгу синюшними сполохами пожежки, а слiдчий ще не приїхав, i компанiя, вся ще в зашпорах збудженого смiху, кашлю, сякання — перший шок пересiвся, й належалось вiдпружитися, — додавлювала заготовлену, було, пiд шашлик пляшку коньяку в сухому й такому ж притульному, пiсля всього, флiгелi — вже мало що не родина, ох братцi, ну нi фiга собi, лини‑но ще, кому лимончика, уф, кайф, здається, вставило, дайте хто цигарку, — i вiн зненацька полiз у сумку й витяг жменю бенгальських шпичакiв: купив уранцi на ринку, як їздив по м’ясо, думав, зiзнався кротко, влаштувати невеличкий фейєрверк, — вибух нервового реготу стряс флiгелем, аж шибки забряжчали: ну й ну, i влаштував, — як це тобi вдалося? ти хоч слiдчому, чуєш, не показуй, — склав зморшки в усмiшку, розвернувся до неї, пiдваживши коротким, кинджальним зблиском мiшкуватi повiки: “Може, ти хоч так мене запам’ятаєш”, — того‑бо ранку, перед пожежею, вона сказала йому, що їде до Америки.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
що вони при цьому почувають, що почувають їхнi жiнки — сласну розкiш пониження, збоченський кайф на хвильку оскотинитись, чи, чого доброго, i це ще гiрше, взагалi нiчого не почувають? а може, чорт його зна, може це i є — здорова сексу‑альнiсть в чистому виглядi, без комплексiв, не спаралi‑зована культурою з усiма її схибнутими дiлами, — тiль‑ки ж, хай йому грець, чого в них виходять по тому такi негарнi дiти, дiти‑лiлiпути: з обличчями маленьких дорослих, уже рокiв з трьох‑чотирьох застиглими, як схололий пластик, у формах тупостi й злоби?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
