домінування

1. Переважання, панування, перевага в силі, впливі, значенні над кимось або чимось; становище домінанта.

2. У біології — стан домінантної ознаки або алеля, що проявляється в організмі навіть за наявності альтернативного гену.

3. У психології — переважання однієї ідеї, почуття або потягу в свідомості людини, що визначає її поведінку.

4. У музиці — роль, функція або становище домінантового акорду (на п’ятому ступені ладу) у тональній системі.

Приклади:

Приклад 1:
Із цим пов’язані трагічне як головна категорія естетики новеліста, домінування в його творах вічних екзистенціальних проблем, як от: життя і смерть, гріх і покута, добро і зло тощо, — а також непомірна драматична напруга думки, тривога, знервованість і архетипний, «згущений» характер різних структурних компонентів. Усе це йшло в поєднанні з тонким естетичним чуттям і властивим, либонь, лише В. Стефаникові художнім тактом.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Домінування тайванських та південно-корейських виробників на ринку 5.3. Близькість PRD 5.3.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Процеси мінералізації↔синтезу органічної речовини тісно пов’язані між собою і, залежно від їх спрямування, що обумовлюється співвідношенням С: N, спостерігається або домінування мінералізації над синтезом, яке призводить до зменшення в ґрунті вмісту органічної речовини, у т.ч. й гумусу, або навпаки, переважанням синтетичних процесів, що забезпечує зростання родючості ґрунту (Берестецкий с соавт., 1984).
— Тютюнник Григорій, “Вир”